Учитель як організатор освітнього процесу – Новий учитель за Концепцією НУШ – частина 4.2

Під час виховного процесу вчитель повинен орієнтуватися на:

1. Виховання в учнів не лише відповідальності за себе, а й за розвиток і добробут країни та всього людства.
2. Виховання сильних рис характеру й чеснот дітей здійсню­вати через наскрізний досвід — через модель поваги до прав людини, демократії, підтримки добрих ідей.
3. Формування виховного середовища, у якому бере участь увесь колектив школи.
4. Створення атмосфери довіри, доброзичливості, взаємо­допомоги і взаємної підтримки під час виникнення труднощів у навчанні й повсякденному житті учня.
5. Учитель повинен стати прикладом для дитини у вихов­ному питанні.
6. Виявлення індивідуальних схильностей і здібностей кож­ної дитини для цілеспрямованого її розвитку і профорієнтації.
7. Співпрацю з позашкільними закладами освіти.
8. Формування оптимальної траєкторії розвитку кожної ди­тини через співпрацю вчителя з висококваліфікованим психоло­гом і соціальним педагогом.
9. Запровадження в навчально-освітню діяльність програм із запобігання дискримінації, насильства й знущання в школі.
10. Взаємну повагу й діалог між учнями, батьками, учителями, керівництвом школи та іншими учасниками освітнього процесу.

Концепція НУШ орієнтує вчителів щодо їх обов’язків і завдань стосовно початкової освіти. Оскільки Нова українська школа пе­редбачає врахування під час навчання вікових особливостей фізичного, психічного й розумового розвитку дітей, запрова­джується двоциклова організація освітнього процесу на рівнях початкової та базової загальної середньої освіти. Відтак, почат­кова школа поділятиметься на два цикли: перший — адаптаційно- ігровий (і—2-гі класи) та другий — основний (з—4-ті класи).

Перший цикл допоможе школярам звикнути до шкільного життя та адаптуватися до нового середовища. Серед основних вимог створення адаптаційно-ігрового середовища, вчителю варто знати такі:

1. Навчальні завдання і час на їхнє виконання визначатимуть відповідно до (з урахуванням) індивідуальних особливостей школярів.
2. Навчальний матеріал можна буде інтегрувати в змісті споріднених предметів або вводити до складу предметів у вигляді модулів.
3. Обсяг домашніх завдань буде обмежено.
4. Навчання буде організовано через діяльність, ігровими методами як у класі, так і поза його межами.
5. Учитель матиме свободу вибору (створення) навчальних програм у межах стандарту освіти.
6. Запроваджено описовєформувальне оцінювання, традиційних оцінок не буде.
7. Найважливіше завдання вчителя – підтримувати в кожному учневі впевненість і мотивацію до пізнання.

У другому, основному циклі початкової школи, учитель формує в учнів відповідальність і самостійність та готує до навчання в основній школі. Відповідно до цього вчитель повинен враховувати, що:

1. У процесі навчання будуть використовувати методи, які вчать робити самостійний вибір, пов’язувати вивчене з практичним життям, враховують індивідуальність учня.
2. Запроваджується предметне навчання.
3. Частина предметів передбачатиме оцінювання.

Учителі повинні орієнтуватися на зміни в навчально-освітній діяльності в базовій середній освіті, яка також ділиться на 2 цикли — адаптаційний (5—6-ті класи) та базове предметне навчання (7—9-ті класи). На цьому рівні вчитель приділяє особливу увагу вивченню учнем державної мови. Також у середній школі вчитель допомагає учневі здобути базові знання зі свідомого самовизначення учня як особистості, члена сім’ї, нації і суспільства, розвинути навички терпимого ставлення та розуміння до різноманіття світу і людей.

У 5—6-х класах учитель пробуджує і підтримує інтерес учнів до сфер знань і діяльності, передбачених навчальною програмою. У другому циклі базової середньої освіти – сприяє формуванню учнів як відповідальних членів суспільства, здатних самостійно долати проблеми повсякденного життя, вибирати шлях подальшого навчання відповідно до власних інтересів і здібностей.

Варто зазначити, що після завершення базової середньої освіти учень повинен усвідомлювати, які ціннісні орієнтири лежать в основі його вчинків, спиратися на сильні риси свого характеру, відчувати відповідальність за результати своєї діяльності.

Серед головних завдань у вихованні й навчанні старшокласників (10 – 12-ті класи) допомога учням зрозуміти свою майбутню роль у родині, професійній діяльності й суспільстві. Учитель повинен використовувати в діяльності такі методи й засоби навчання, які б допомогли на виході зі школи стати учням справжніми особистостями, патріотами й інноваторами.